Від курчати до Золотого Півня

Я ніколи не думав, що стану Золотим Півнем. Виростаючи в католицькій сім’ї з польськими коренями, я рано зрозумів: перемога — не божественна, а спроектована. Як дизайнер гейму з душою ENTP і п’ятьма роками в інтерактивних медіа у Northwestern University, я ставлю кожен пари як живу виступу. Рем? Не Бразилія. Це ритм між риском і стримом.

Моя перша сесія була хаотичною: я обрав «Золотого Півня», бо виглядав блискаво. Але потім — BAM — я зрозумів: справжнє чародарство — не в ймовностях, а в темпi. Кожна обертка чувасть як саамбський бараб на грудi наповною миднайт у Рío.

Я створив три гри навколо цього:

• «Золотий Арена Дуель»: кбер-неонова спектакль, де кожна перемога блисне флуоресцентним вогнем — без мультигеймних богiв, лише дано-спроектована напруга та людська інстинкт.
• «Саамбський Півень Фест»: не карнавальний трюк — це ритуал. Грайте 20 хвилин. Ставте $1. Вийди щасливо.
• «Неон Вижнс» (мої останнє): поєднує скандинавську стойкость з єгипетською символiкою у реальному часi гейму — без лут боксiв, лише емоцiйна архiтектура.

Тайна таємниця? Не перегоняйте джекпоти. Перегоняйте поток.

Останнього мiсяця на Чиказькому МІЖНАРОДНОМ КІНОФЕСТИВАЛІ Я продемонстрував свою геймплеї як мистецтво. ЖІнка посміхнулась на телефонi пoсле програшу $800 — й все одно. Тоди мене стало зрозумiлим: це не азартинг.

Це катарсис, закодовано у ритмi.