Коли я втратив усі ставки

Раніше я думав, що перемога — це гримм під час цифрового храму, де числа танцювали наче давні монети. Але зараз я знаю: справжня сила живе у тиші. Моя мати співала Біллі Холідей, батько цитував Камуса наприкіт. У нас не було грошей, але був ритм — той, що приходить з мовчання між обертами, поки зори знову з’являються. Ігри «Зевс Терен Чикен» не мали мети розкручувати — вони мали дзеркалити бажання душі. Кожна ставка — не жереб, а пропозиція на алтарi мужньості.