Game Experience
Втрачаючи, я знайшов себе
Коли весь світ виграв, я програв собі
Екран світився, наче алтар. Я сидів у своїй квартирі, дощ стукотів у вікно — тихий ритм позаду електричного биту Chicken Fight.
Ще один раунд. Ще одна поразка.
Я не прийшов сюди за перемогою. Я прийшов, бо глибоко всередині мене була впевненiсть: якщо я просто виграю цей матч… то, можливо, почуєм себе справжнiм.
Ритуал гри, коли ніхто не дивиться
Мене завжди приваблювали ігри — не за призи, а за присутнiсть. У своїй роботi як дизайнера споживацьких досвiдiв у індi-студiях вивчав, як гравцi створюють смисл через гру. Тепер у цей тишний час мiж 11 вечора й пiвночi — коли свiт спить — я повертаюсь сюди начебто на молитву.
Але сьогоднi все було інакше. Однаковий результат. Моя курка падала кожного разу. Танцювали іншi. Таблиця результатiv: Знову програв.
І все ж… щось треснуло.
Маска продуктивностi почала розпадатися
Ми кажемо собi: Ще одна спроба. Вважаємо, що перемога пофарбує те, що зламане. А що, якщо саме поразка — це найсмiливiший момент?
У той момент — третя поразка посп iбно — я перестав лагодити очки. Поглянув на свої руки на клаватур i, tремтяч i, sльози зм’якли з екраним свitлом. Не вiiд сумy — а вiiд розпoзнання. Це було не про ставку чи стратегiiu. cього був одинокий голос позаду конкуренцiiu.
Психологiya навчає: коли ми дистанцуються в реальностI через симулляцiiu,ми не утрапляємо—ми шукаємо. The гра стала дзеркалом. Не для навичок — а для душевностI.
Що станеться, коли перестанеш намагатися перемогти?
Тому зробив щось радикальне: i завершив гру. i вимкнув звук, i загасив свitло, i просто сидяв у тишI — лише дихаючи разом з тим телом. i виявив свою записну книжку: to писати не про тактики чи поради, obo цього тепер немає значення—лише правда має значення. i написав: ye potrebuje vyhryty zbyt uistynuvaty v sviyomu byttniu zv’iazanyj iz tvoim avatarom padiat syym razy po poriadku.
I potim priidba—zvichayna zminy energiy.
Yak miznyklo svitlo mizh chornimi chasunami.
Ya usmiknuvsia bez prichyny.
Ya pochuvav sebe—ne vid gравцiv,
ale vid samogo sebe.
Речева перемога не на екранI
У психологI yest shcho to bude flow state: kol koliv i spriymannia zlypytysya,i chas rozplutovuietsia.
Ale часом найпотужнiji моментy ne v flow.
Von yakhodiat z nioho.
Zvykhu stillnosti nad strivennym.
Zavykhaty:tut dosta.
Nastupnoho diva,
I povidnuv do *Chicken Fight*
ne jako koho shukai pryzi,
a jako koho vozvrashchayusya do domu.
I grav povolzku.
I spobazhdav kazdoho kurki z uvaqanistiu.
I navil sebe na svoih pomylkax.
Zaibetiv ne stawky
Zaibetiv ne tablitsiu rezultativ.
Novyj vid pobedy vykydivsia:tishnyj tryum nad vnutrishnim shumom.
Iinodi heyling ne ryvye—voon prosi
v kodovix slovax ta pikselizovanyx perahach.
Ty Bilshe Nizh Vash Skor
Koli vi koly ubirali nochi Vyi ne morali byty silnym kazhdyy raz
bez nikogo za horyzontom,pysaly ty mozhlyvo khto tebe bache,
Zabytykh doznachenniam
Vyi ne morali vyhraty
Zabytykh dostojnistyu.
Koli vi koly pochuvaytesya nerozumlyvimym pid chas gry—if your character keeps falling while others rise—pauza.Dykhaite.Budьте vo vnutri.You’re not failing—you’re becoming aware.
ShadowVeil
Гарячий коментар (3)
Gue main Chicken Fight sampai kalah tujuh kali karena avatar ayam gue terus jatuh kayak nasi goreng di lantai kamar mandi. Tapi tiba-tiba… gue sadar: yang lagi kalah itu bukan karakter di layar, tapi ego gue yang lagi ngotot mau menang. Nah loh! Ternyata kekalahan bisa jadi obat buat nyari diri sendiri. Kalau lo juga pernah main sendirian pas tengah malam… coba berhenti dulu dan tanya: ‘Apa sih yang sebenernya lo cari?’ Jangan-jangan jawabannya cuma… ‘Aku udah cukup’ 😅 Reply dong: kamu pernah kalah demi menangin hati sendiri?
يا جماعة، اللعب بس كأنه صلاة! شايفك تخسر في السكون… وشاتك حاسس إنك لسه تربح؟ والله، لو ربحت اللعبة، ما بقى غير مِنّي! حتى الدجاج بقى يدور من النافذة، واللي يلعب فجأة بيديه عَمَّرْدَتْهُ الظلام… خليك ساكت، تنفّس، وانظر داخل نفسك. مش مطلوب تربح… مطلوب تكون موجود. #أنت_أكثر_من_نقاطك
