Коли ти вже не граєш — ти переживаєш. Ця «вільна оберт»? Нічого кримського… просто ти сидиш у своїй кімнаті з телефоном у руці і чекаєш наступного бету… Але ніхто не кине монет — боги вже не кинули. Твоя душа — це не казино, а святиня. Питайся? Не за прибутком… а за тихим простором між двома диханнями.

Що там за екраном?.. Може, це любов?.. Гриф?..

(Постав фото порожньої стрічки як молитву — кому щось потрібно…)